lo Деконгестанти - судинозвужуючі засоби, що зменшують закладеність носа.
Механізм дії: деконгестанти є антагоністами альфа-адренергічних рецепторів (симпатоміметиків). Стимуляція альфа-адренергічних рецепторів призводить до звуження судин всього організму, зменшує кровонаповнення слизової оболонки носа та сприяє зменшенню її набряку.
Побічні дії: місцеві деконгестанти практично не всмоктуються, тому системні побічні реакції вкрай рідкісні і незначні. Місцеве подразнення може бути викликане речовинами, що входять до складу ліків, або через травматизацію слизової оболонки кінчиком бульбашки при закапуванні (упорскуванні).
Медикаментозний риніт - повторна поява закладеності і набряку слизової оболонки - часта проблема, що виникає при місцевому використанні деконгестантів більше 3 - 5 днів; особливо це характерно для препаратів короткої дії. Хворі пред'являють скарги на те, що зберігається закладеність носа, незважаючи на часте застосування місцевих деконгестантів. Хоча точний механізм цієї реакції не встановлено, передбачається, що тривала вазоконстрикція викликає вторинну вазодилатацію та зменшує відповідь на судинозвужувальні речовини. Лікування медикаментозного риніту полягає в поступовому скасуванні місцевих деконгестантів і заміни їх на фізіологічний розчин, який пом'якшує і зволожує слизову оболонку порожнини носа. При необхідності призначають системні деконгестанти і місцеві кортикостероїди. Стан слизової оболонки нормалізується, як правило, через 1 - 2 тижні після відміни місцевих деконгестантів.
Рекомендації по підбору препаратів 
Вибір препарату залежить від передбачуваної тривалості лікування та наявності супутніх захворювань.
Місцеві форми дозуються у вигляді спрею або крапель і інгаляцій. Назальний спрей - найпростіший спосіб дозування препарату - рекомендується дітям старшого віку і дорослим. Ефективність місцевих препаратів може знижуватися при вторинній обструкції носа, викликаної поліпами або гіпертрофією нижніх або середніх носових раковин, а також при механічних перешкодах, таких як виражене викривлення перегородки носа.
Фактори, які необхідно враховувати при підборі судинозвужувальних засобів: викривлення носової перегородки, поліпи в носі знижують ефективність місцевих деконгестантів; застосовувати не більше 3-5 днів (в окремих випадках максимум 7-10 днів); при сухості в носі і освіту кірок краще використовувати фізіологічний розчин
Деконгестанти вважаються збуджуючими засобами; особи, що беруть участь в офіційних спортивних змаганнях, повинні уникати прийому фенілефрину, ефедрину, псевдоефедрину і попілекседріна.
Деконгестанти можуть застосовуватися в період вагітності, тільки якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик для плоду. Ефедрин, оксиметазолін, фенілефрин, фенілпропаноламіну і псевдоефедрин відносяться до препаратів категорії С (тобто клінічних досліджень не проводилося, а в експериментах на тваринах було виявлено їх побічна дія на плід). Невідомо також, як довго деконгестанти виділяються з грудним молоком при системному або місцевому застосуванні; жінки, що годують груддю, повинні використовувати деконгестанти з обережністю.
Рекомендації пацієнтам
Хворі на алергічний риніт в основному віддають перевагу використовуванню препаратів тривалої дії. Уприскування фізіологічного розчину може дещо зменшувати сухість і утворення кірок в носі. Всі медикаменти повинні зберігатися в місцях, недоступних для дітей.
Застосування деконгестантів
Місцеві деконгестанти можна застосовувати не більше 3 - 5 днів. При появі ознак медикаментозного риніту хворим варто звернутися до лікаря за порадою щодо скасування препаратів. Пацієнтам, що зазнають проблеми з носовим диханням під час сну, рекомендується відмовитися від використання деконгестантів в денні години, а перед сном приймати тільки антигістамінні препарати. Вагітні та годувальниці грудьми жінки не повинні використовувати деконгестантів без попередньої консультації лікаря.
Хворим також необхідно дати загальні рекомендації щодо застосування місцевих деконгестантів і підібрати індивідуальні дози препаратів.
Загальні рекомендації
• Завжди перевіряйте термін придатності препарату
• Не використовуйте ліки, якщо змінився його колір або воно здається зіпсованим
• Застосовуйте препарат не більше 3 - 5 днів
• Не використовуйте один і той же пляшечку з іншими особами
• Перед і через кілька хвилин після застосування засобу добре висякався ніс
Рекомендації щодо застосування спрею
• Не струшуйте пляшечку
• Зніміть кришку перед використанням спрею
• Обережно введіть кінчик насадки бульбашки в одну з половин носа
• Тримайте голову прямо
• В момент вприскування глибоко втягніть носом
• Повторіть ті ж дії з іншою половиною носа
• Промийте кінчик насадки гарячою водою, але так, щоб вода не потрапила всередину бульбашки; закрийте кришку
• Рекомендації щодо застосування крапель
• Наберіть в піпетку ліки з пухирця
• відхилити голову назад в положенні сидячи або лежачи
• закапайте препарат у кожну половину носа
• Акуратно нахиляйте голову з боку в бік
• Промийте піпетку гарячою водою і висушіть її
 Особливості дитячого віку
Відомості, що стосуються дозування препаратів у дітей, обмежені. Зазвичай, дітям віком від 6 до 12 років слід застосовувати препарати в половинних дозах, прийнятих для дорослих, від 2 до 6 років - у четвертної дозах, а дітям до 2 років лікування проводиться тільки під контролем лікаря. Однак у цих рекомендаціях не враховується маса тіла дитини, тому дози слід змінювати у дітей, що відрізняються за масою від середніх вікових норм.
Ефективність і побічні реакції деконгестантів у дітей вивчені недостатньо. У маленьких дітей використовувати місцеві деконгестанти слід тільки за показаннями лікаря, не більше 3 днів. Закапування фізіологічного розчину і обережне відсмоктування виділень маленької спринцівкою може тимчасово зменшити закладеність носа у немовлят і маленьких дітей.
|